КАПРОВИЙ ЖУК – НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДЛИВИЙ ОРГАНІЗМ ЗАПАСІВ ЗЕРНА
Капровий жук (Trogoderma granarium Everts.) - небезпечний шкідливий організм запасів зерна. Це багатоїдний шкідник, який має високий ступінь пристосованості. Він пошкоджує понад 100 видів культур. Завдає шкоди зерну пшениці, ячменю, вівса, жита, рису, кукурудзи, зернопродуктам, арахісу, ячмінному солоду, бобовим та продуктам їх перероблення, комбікормам тощо. Може пошкоджувати різноманітні пакувальні матеріали. Капровий жук дуже сильно відрізняється залежно від складу їжі, умов існування. Шкідник не літає, живе не більше 15 днів, але добре пересувається в межах складського приміщення. За місяць потомство 10 пар може зменшити масу зерна, що зберігається на 9-15 %, знизити якість пшениці на 12-24 %.
Капровий жук має добре розвинені ротові органи типу гризу, хоча жуки не харчуються.Жуки не літають, тому активно розселяються лише у межахприміщення. Форма тіла жука подовжено-овальна, довжина від 1,6 до 3,2 мм, ширина 0,9-1,7мм. Колір варіює від світло-жовтого до темно-бурого, самці менше самок. На надкрила є малюнок. Волосся на спинній поверхні тіла жуків легко стираються і у таких екземплярів вона здається голою. Яйце подовжене - овальне, молочно-білого кольору, один кінець закруглений, інший більш загострений і має кілька шиловидних виростів. Личинки мають світло-жовте забарвлення, сильно опушені стирчать волосками, які на хвостовому кінці тіла утворюють пензлики. Лялечка світло-кремова, покрита густими, довгими рудими волосками. На голові волоски утворюють конусовидний чубчик.
Найшкідливішою є личинка капрового жука
Зимують личинки 3-6 віків, у харчовому субстраті або в тріщинах стін, дерев'яні конструкції. Навесні личинки 6 - 7 віків заляльковуються, не приступаючи до харчування. Це процес займає 12-25 днів залежно від динаміки температурних умов. Личинки молодшого віку харчуються і закінчивши розвиток, лялечки. Жуки солом'яно-жовтого забарвлення залишаються у личинковій шкірці 4-5 днів. Живуть жуки всього 6-15 днів. Жуки, що вийшли, спаровуються і через добу самки приступають до яйцекладки. Середня плодючість самок-65 яєць. Інкубаційний період - 14 - 22 дні. В неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління на рік. У опалюваних розвиток йде без зимової діапаузи.
Вона перетворює продукти в порошкоподібну масу, яка складається із їх залишків та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі через отруйність. Олія, яку виробляють із пошкодженого зерна, має підвищену кислотність та неприємний смак. Скупчення великої кількості шкідника в арахісі, насінні льону та бавовнику викликає їх самозігрівання. Різко знижується схожість насіння зернових культур, оскільки личинки, в першу чергу, вигризають зародки.
Велика кількість личинкових шкірок у забрудненій продукції викликає приступи астматичного кашлю у людей, які знаходяться у сховищі чи складі без індивідуальних засобів захисту органів дихання.
Цей шкідник особливо небезпечний в країнах з сухим і жарким кліматом, через те що живиться зерном, що має вологість 6 %, в той час, як жоден зі шкідників запасів таким зерном живитись не може. Успішно розмножується за температури 36-40 0 С, капровий жук не має конкурентів з боку інших складських шкідників і за короткий період дає масове розмноження (декілька тисяч екземплярів на 1 кг).
Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок - найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подрібнене в результаті живлення личинок), екскременти.
Шкідник завозиться і розповсюджується частіше з ячмінним солодом, зерном пшениці, ячменю, рису, кукурудзи, арахісом і продуктами їх перероблення. Нерідко джерелом поширення шкідника є заселені тара і транспортні засоби - залізничні вагони, контейнери, морські судна (особливо зернові танкери). Шкідника виявляли в посилках і бандеролях з насінням різноманітних культур, які надходили на адресу науково-дослідних установ і приватних осіб.
В Україні капрового жука немає, але, всупереч на це, існує постійна загроза завезення його із зерном, зернопродуктами, арахісом тощо.
З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державні фітосанітарні інспектори систематично проводять обстеження візуально та за допомогою харчових принад та феромонних пасток. Візуально оглядають стіни, підлогу, дахи, складське обладнання, інвентар. При цьому оглядають щілини та тріщини в підлозі. Ретельно досліджують усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія. Для принад використовують підсмажене насіння соняшнику, яке кладуть в марлеві мішечки. Розкладають їх в складах в розрахунку 1 пастка на 100 м2. Через 10-14 днів їх збирають і надсилають до Державної фітосанітарної лабораторії для проведення експертизи.
Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території
Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
